Засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Пропонуємо вашій увазі матеріали засідання від 20 жовтня 2021 року

На своєму засіданні, що відбулося у режимі відеоконференції, народні депутати  України – члени Комітету переглянули попередній висновок щодо проекту Постанови «Про додаткові заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 6154).

Проектом Постанови пропонується встановити, що на період дії карантину встановленого через COVID-19, допуск у приміщення адміністративних будівель Верховної Ради народних депутатів, працівників Апарату Верховної Ради, помічників-консультантів народних депутатів та інших відвідувачів, а також представників засобів масової інформації, дозволяється лише за наявності документа, що підтверджує отримання вакцинації від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин або негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або довідки про одужання особи від COVID-19, якщо особа перехворіла не більше як за 6 місяців до пред’явлення документа.

У засіданні взяв участь Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, який нагадав, що постанови Верховної Ради набувають чинності відразу після прийняття, і звернувся до народних депутатів з проханням внести корективи, надавши певний час на підготовку до реалізації положень даного проекту Постанови.

Олександр Корнієнко зауважив, що питання полягають у технічній реалізації відстеження наявності сертифікатів або результатів ПРЛ-тестів, а також в організації такої перевірки – які підрозділи Апарату будуть займатися цим питанням.

«Є пропозиція встановити два обмеження: перше – коли буде готовий Апарат Верховної Ради до реалізації Постанови, а друге обмеження – не пізніше певної дати, наприклад, 15 листопада 2021 року», – сказав Перший заступник Голови Верховної Ради, додавши, що буде налаштовувати Апарат на те, щоб він був готовий вже з наступного пленарного тижня – 1 листопада.

Представник Міністерства цифрової трансформації поінформував про технічні можливості забезпечення виконання даної Постанови і запевнив, що забезпечити доступ до відповідних баз даних для перевірки до 15 листопада цілком реально.

Окрім того, Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький запропонував внести у проект Постанови доручення Апарату організувати в приміщенні медпункту Верховної Ради постійний пункт щеплення від COVID-19.

Комітет ухвалив новий висновок, у якому рекомендував Верховній Раді включити проект Постанови № 6154 до порядку денного сесії і за підсумками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету щодо:

– уточнення віку осіб, на яких розповсюджуються вимоги проекту Постанови;

– надання доручення Апарату Верховної Ради щодо забезпечення обладнання постів охорони, через які здійснюється допуск осіб до адміністративних будівель Верховної Ради, необхідними технічними засобами, а також визначення строків набрання чинності з моменту обладнання технічними засобами, але не пізніше 15 листопада 2021 року;

– доручення Апарату Верховної Ради організувати пункт вакцинації від COVID-19 у приміщенні Верховної Ради у пленарні тижні.

На засіданні Комітету було розглянуто питання про поточний стан із захворюваністю населення на COVID-19, хід вакцинації та забезпеченість ліжко-місцями.

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зазначив, що на фоні стрімкого зростання захворюваності на коронавірус, в окремих регіонах виникли проблеми із госпіталізацією хворих на COVID-19 до закладів охорони здоров’я, а також надходять звернення про нестачу кисню.

Як повідомив Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін: «У цілому зараз навантаження на систему охорони здоров’я залишається контрольованим. Пацієнти, яким була призначена киснева терапія, займають 48% «ковідних» ліжок, при цьому фактична зайнятість становить 64%. Є можливість збільшення «ковідних» ліжок ще, принаймні, на чверть і на рівні областей сформовані попередні плани використання внутрішнього резерву, а також плани перспективного залучення закладів охорони здоров’я до приймання хворих на COVID-19».

Наразі, за його словами, кількість госпіталізацій у країні продовжує переважати над виписками на 50%, що свідчить про продовження зростання захворюваності.

За добу 19 жовтня було зафіксовано 18912 нових підтверджених випадки коронавірусної хвороби, у тому числі, дітей – 1447 та медичних працівників – 435. Більшість хворих інфіковані штамом Дельта.

Найбільше випадків захворювань зареєстровано в Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій і Донецькій областях. Відповідними рішеннями ці області переведено у «червону» епідемічну зону.

За даними обласних та Київської міської державної адміністрацій, у закладах охорони здоров’я зараз відведено 63925 ліжок для лікування хворих на коронавірусну хворобу, у тому числі 3230 призначені для лікування дітей.

Станом на 19 жовтня, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, які були визначені для надання допомоги хворим на COVID-19, перебувають 35049 захворілих осіб і 5325 осіб – з підозрою на захворювання. Також на стаціонарному лікуванні перебувають 693 дитини, що становить 21,5% від загальної кількості виділених ліжок, та 356 дітей з підозрою.

Ігор Кузін наголосив, що 98-99% хворих на коронавірус, які потрапляють в стаціонар, не вакциновані.

Протягом останнього тижня фіксується понаднормове навантаження щодо викликів бригад екстреної медичної допомоги, пов’язане із захворюваннями на COVID-19.

За словами доповідача, наразі задіяні 28,5% апаратів штучної вентиляції легень, призначених для дорослих хворих на коронавірусну хворобу і 1,2% – для дітей.

Головний державний санітарний лікар України також поінформував про хід вакцинації, запевнивши, що створена інфраструктура спроможна задовольнити потребу.

«Два дні поспіль Україна демонструє нові рекорди щеплень. Так, за 19 жовтня було зроблено понад 226 тисяч щеплень, а, загалом, за останній тиждень було вакциновано додаткові 1,5% населення», –  сказав доповідач, відзначивши зростання попиту на вакцинацію у регіонах «червоної» зони.

З початку вакцинації найвищий рівень охоплення демонструє Київ, далі йдуть Полтавська та Київська області. Найнижчі рівні охоплення на сьогодні спостерігаються у Волинській, Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко поінформував, що вже ухвалено рішення про перехід з 23 жовтня в «червону» зону карантину Сумської області.

Під час засідання були обговорені питання: забезпечення контролю за виконанням обмежувальних заходів; забезпечення лікарень киснем; вакцинації осіб, які перехворіли на COVID-19; доступу до вакцинації в умовах підвищення попиту; обліку осіб, які контактували з хворими; забезпечення доступу до навчання вакцинованих студентів вишів; видачі сертифікатів вакцинованим військовослужбовцям; виділення додаткових коштів на боротьбу з коронавірусною хворобою.

Комітет прийняв рішення взяти до відома інформацію, надану МОЗ, а також доручив Міністерству у триденний термін надати інформацію щодо: забезпечення медичним киснем стаціонарних закладів охорони здоров’я, які надають допомогу пацієнтам хворим та з підозрою на COVID-19; план заходів для унеможливлення нестачі медичного кисню; обсягів щоденного промислового виробництва кисню в Україні, а також кисню, який, у разі необхідності, може бути перерозподілений для постачання у медичні заклади. Також МОЗ має розробити наказ із роз’ясненням показань та порядку вакцинації осіб, які перехворіли на коронавірусну хворобу.

Під час засідання була заслухана інформація про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів, виділених з державного бюджету для здійснення діяльності Національним інститутом раку та зміцнення його матеріально-технічної бази.

Результати аудиту представив член Рахункової палати Василь Невідомий, який поінформував про ряд суттєвих недоліків у роботі Інституту протягом 2018-2020 років та І кварталу 2021 року.

Зокрема, за його словами, за вказаний період з порушенням чинного законодавства використано 60,3 млн грн, з них з порушенням Бюджетного кодексу – 58,3 млн грн.

За його словами, Рахунковою палатою сформовано рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я та Інституту раку. Зокрема, пропонується прискорити розробку Національної стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року.

Також поінформовано Офіс Генерального прокурора про виявлені в ході аудиту ознаки кримінальних правопорушень.

Міністр охорони здоров’я та представники Національного інституту раку розповіли про заходи, які вживаються для усунення виявлених порушень.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Міністерству охорони здоров’я спільно з керівництвом Національного інституту раку невідкладно вжити заходів для усунення виявлених аудитом порушень та недоліків, належної реалізації висновків щодо матеріально-технічної бази інституту, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, що виділяються Інституту для закупівлі лікарських засобів та медичних виробів з урахуванням наявних залишків з метою недопущення їх нераціонального використання та утилізації.

Також Комітет вирішив звернутись до Офісу Генерального прокурора з проханням забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд наданих Рахунковою палатою матеріалів та вжити передбачені законодавством України заходи реагування.

Члени Комітету розглянули проект Постанови «Про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення належної діагностики та лікування хворих на хворобу Паркінсона» (№ 6023).

Проект представила одна із його авторів – народний депутат Лариса Білозір, яка наголосила, що «таку хворобу мають, щонайменше, 70 тисяч наших громадян і з кожним роком ця хвороба молодшає».

У проекті Постанови пропонується надати доручення Кабінету Міністрів невідкладно розглянути питання щодо: створення і забезпечення належного функціонування системи діагностики хворих на хворобу Паркінсона; забезпечення впровадження міжнародних стандартів (протоколів) надання медичної допомоги таким хворим; удосконалення порядку забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення хворих на хворобу Паркінсона за кошти державного бюджету; фінансового забезпечення заходів спрямованих на діагностику та лікування хворих на хворобу Паркінсона, у повному обсязі відповідно до потреби.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проект Постанови до порядку денного сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому з урахуванням заміни терміну «вироби медичного призначення» на «медичні вироби».

 

Інформація – за матеріалами засідання Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування від 20 жовтня 2021 року